Скільки років землі —

і мільярд, і мільйон,

а яка вона й досі ще гарна!

                                  Л. Костенко

Люблю село своє тоді,

коли осталось наодинці

при не столоченій билинці

й не скаламученій воді.

Коли збирається рідня,

хай вже мала, та працьовита,

у бронзу літа перелита,

в осінню честь оцього дня.