Твір
учениці 5 класу
Кривушівського НВК
Сєргєєвої Дар’ї
Досі пам’ятаємо…
Пройшло вже 75 років з того часу, як
закінчилася найкривавіша війна. А ми й досі пам’ятаємо подвиги наших родичів,
наших дідів та прадідів.
У ту страшну війну воював і мій прадід.
Його звали Філіпов Мойсей Філіпович. У сімнадцять років, зовсім юним, він пішов
на фронт. На війні він був зв’язківець: доповідав, де перебувають та ховаються
німці. Але недовго йому довелося захищати рідну землю. Молодого Мойсея вороги
взяли в полон, відправили до концтабору. Звідти його та інших побратимів возили
на заводи, де вони працювали. Але доля
була не така сувора до хлопця: він познайомився з дівчиною – вільною наймичкою,
яка згодом врятувала його від смерті.
Коли наші війська дійшли до Берліну, прадіда
визволили та посадили на поїзд – час їхати додому. Щасливий парубок повернувся
на Батьківщину, де згодом одружився. Подружжя мало семеро дівчаток.
Ми часто згадуємо з родиною нашого
відважного прадіда Мойсея. Шануємо пам'ять про нього.
Немає коментарів:
Дописати коментар