Твір

учня 5 класу

Кривушівського НВК

Литвина Ярослава

Мій прадід у Другій світовій війні

Для  кожної родини тема війни є дуже гіркою та болючою. Мою сім'ю теж не обійшло це лихо.

     Так сталося, що два моїх прадідуся воювали. Бабуся та дідусь часто згадують ті лихі часи. Найбільше дідусь розповідає мені про свого батька Дона Прокопа Карповича, який народився у 1909 році. Коли почалася війна – пішов на фронт, був призваний до війська. У 1941 році ніхто не сподівався, що німці нападуть на нашу Батьківщину, тому на агресію фашистів, народ відповів стійко, всі боролися до останнього. Багато було поранених та вбитих.

    Про подвиги прадідусь розповідати не любив, говорив, що це був обов’язок кожної людини. Ми знаємо, що у 1943 році Прокопа Карповича було тяжко поранено, він був відправлений у шпиталь, де довго лікувався, там і зустрів велику перемогу.

    Це поранення підірвало здоров’я мого прадідуся.  У 1978 році він помер від старих ран та уламків куль, які залишилися у його тілі.

    Вічна пам'ять усім загиблим у тій страшній війні!