Твір

учня 8 класу

Кривушівського НВК

Рябчинського Івана

Нестерпний біль втрати…

         Війна залишає гіркі спогади та нестерпний біль у серці, тих, хто пережив ті лихі часи. Запекла боротьба на фронті, страх, біль та нестерпне  бажання обійняти рідних – все це переживали солдати, захисники Батьківщини.

Але не всім судилося відчути, як швидше б’ється серце від зустрічі з дорогими людьми. Так сталося з моїм прадідусем Гавриловим Василем Федоровичем. В армію його забрали у 1941 році, через два місяці прийшов лист, що прадідусь пропав безвісти. Він брав участь у Смоленській битві.

Лише після війни, коли з’явився Інтернет, ми знайшли в архівах його останній лист… Він писав рідним, розповідав про події війни та страхіття, які доводилося бачити майже кожного дня.

Прадідуся Василя було вбито та поховано у братській могилі під Смоленськом. Ми пам’ятаємо тебе, наш захиснику!